Але ця книжка - не посібник для байдарочників-початківців. Тим більше це не інструкція для байдарочників зі стажем, не мемуари бувалих туристів і не порадник для інструктора на громадських засадах. Зрештою, це і не збірка гуморесок.
А що ж це? - запитує читач, гортаючи книжку. Та чи так важливо точно визначити її жанр, якщо вона містить достатню кількість ненав'язливих, але корисних порад з певною дозою посмішки. За глибоким переконанням авторів, важливо, щоб книжка, яка народилася з безкорисливої любові до байдарки, стала у пригоді всім аматорам водного туризму. І бажано - для читання, а не для розпалювання туристського багаття.
ЯК СТАЮТЬ СУДНОВЛАСНИКАМИ
Байдарочниками не народжуються. Ними не стають випадково. В байдарництво втягують. Хто? Здебільшого - близькі друзі.
Одного чудового літа ви відчуваєте, що опинилися в повному моральному вакуумі. Вам немає з ким поїхати відпочивати в гарне містечко під Лазаревським і навіть немає з ким випити кухоль пива задушливим літнім вечором.
Взимку теж не краще. Прийшовши до когось на день народження, ви з жахом помічаєте, що не знаходите з вашими друзями спільної мови. Їх не цікавлять шанси на одержання прогресивки за квартал, вони відмахуються від такої важливої проблеми - чи будуть виступати Родніна та Зайцев наступного сезону, і, зрештою (подумати тільки!), вони байдужі до ще недавно улюбленого форварда Грицюти з «Затору»…